[Мій сайт ]
Головна » 2014 » Листопад » 18 » Про волонтерство, сепаратистів та бензопилку stihl
23:19
Про волонтерство, сепаратистів та бензопилку stihl

Пішов уже п’ятий місяць, як члени Бережанської самооборони одним із пріоритетних напрямків своєї роботи визначили допомогу українській армії. У цій статті хотілося б розказати читачам про проблеми з якими доводиться зустрічатись.
Пік збору коштів та гуманітарної допомоги припав на серпень-вересень цього року. Після підписання так званих «мінських угод» 5 вересня, тільки незрозуміло й по нині від чийого імені і з ким, прихід коштів, продуктів, різного роду гуманітарної допомоги зменшився в десятки разів. Оголошення т. зв. «перемир’я» теж вплинуло на свідомість наших співвітчизників, бо люди, бажаючи миру, тим фейковим перемир’ям себе, начебто заспокоїли, повірили окремим державними мужам та засобам масової інформації, що наступив мир, а насправді - щодня гинуть люди. Іншою причиною стало те, що населення вже виснажилось допомагати армії. Це пов.язано із обвалом гривні, а також із тим, що в нашому районі не всі можуть собі дозволити віддавати власні кошти на потреби армії. З бюджетників, установ, організацій збирає влада, місцеві підприємці, з яких і без того деруть усі, хто тільки може, вже втомились постійно закривати різного роду «дири». Люди ж, бачачи бардак у владі, зради та корупцію серед військового керівництва, зневірюються.

А ще залишається доволі велике коло осіб, які упродовж певного періоду були пасивними до подій в державі і вважали, що це їх не стосується, що війна на сході - це проблеми локальні, які їх ніколи не зачеплять. Серед таких осіб є багато і бережанських підприємців з солідними доходами. Але як достукатись до їх свідомості - невідомо.
Варто згадати і про бережанських сепаратистів. Так-так, саме про бережанських сепаратистів. Поясню про кого йде мова. Річ у тім, що волонтерською роботою по допомозі армії в бережанському районі займаються одиниці, і, в основному, це ті, хто був активним учасником Революції Гідності. Продовжуючи боротьбу та маючи довіру у громади, активісти, попри волонтерство, робили та роблять певні люстарійні кроки в районі - як щодо регіоналів, так і щодо діючих чиновників, брехливих партійців, народних обранців-злодіїв. Звичайно, коли справа дійшла до нині діючих партократів, що сидять уже по 15 років при владі, їм це не сподобалось. Тож, саме від них, та тих, кому боляче наступили на мозоль, почали розходитися слухи, що бережанські волонтери чогось не довозять до військових.
Не дуже шановні злодії та старі  партократи, досить того, що ви все своє паскудне життя тим і займались, що нічого корисного не робили, а тільки користали для себе, перебуваючи біля корита влади, а тепер, коли ваші задниці українські солдати захищають від московської наволочі, ви набираєтеся наглості розносити нічим не підтверджені плітки. Бажаю вам дочекатися того часу, коли фінальна стадія т. зв. антитерорестичної операції буде закінчуватися в Києві, в містах і селах України. Знаючи настрої серед військових, а особливо бійців добровольчих батальйонів, рано чи пізно, так воно й буде. Ми ж добре знаємо, хто ці плітки розпускає, тож начувайтеся!
Щоденно з передової дзвонять хлопці і розказують про свої жахливі військові будні, про те, як вони воюють, як їм не вистарчає хачів, теплого одягу, медикаментів. Нещодавно подзвонив боєць Микола, який несе службу на одному із блок-постів Донецької області на перодовій. Микола повідомив нам, що життя йому та його друзям нині рятує бензопилка куплена самооборонцями за кошти, які бережанці принесли до центру підтримки АТО по вул. Шевченка,1. З її допомогою їм вдалося виготовити надійні укріплення їх опалювати, та готувати їжу .

Ми намагаємося допомагати чим можемо. Але, спроектувавши проблеми війни на Бережани, відчувається певний дисонанс – люди ніби не розуміють, що держава, у якій вони живуть сьогодні, у стані війни! Не АТО, а саме війни з одвічним її ворогом - Московою. Що саме за той спокій, який вони мають, повинні дякувати українським військовим.
За весь час діяльності Ценру допомоги бійцям в зоні АТО в м. Бережани, до нас звернулося близько 300 осіб, які надали ту чи іншу допомогу, а також окремі сільські ради, де на місці сільський голова, який організував процес збору допомоги, багато підприємців, а решту – сплять, живучи за принципом моя хата з краю. В контексті цього хочу всім повідомити препогану новину – у нас не АТО, яким нас дурять, і зараз навіть не перемирря – а війна! Якщо сьогодні московська наволоч масово нищить Донбас і його мешканців, то, не приведи Господи, подумайте тільки, як вони будуть поводитись на теренах Західної України.

Ми спимо і свідомо повторюємо історичні помилки. Згадайте прихід москалів у 1941 та у 1944 рр. Більшість людей підтримує тільки морально і співчуває, а війна на сході держави це начебто не про них.
Люди, наші військові тримаються на передовій лише за рахунок волонтерів, влада допомагає лише словами. Все - у що зодягнені, що їдять, на чому сплять і чим лікуються забезпечують волонтери! Тож, від кожного з нас нині залежить доля нашої держави, наших дітей, родин, майбутнього. Залишіть свої буденні клопоти, знайдіть час та можливість доєднатися до загальноукраїнської підтримки нашого війська. Кожна сім’я, кожен українець повинні все робити для того, аби якнайшвидше прийшла довгоочікувана перемога.

Скоро прийде зима, а наші солдати ще не всі мають зимове взуття, одяг. Скоро новорічні та різдвяні свята, які ми з вами будемо відзначати у теплій хаті, в родинному колі, де столи прогинатимуться від наїдків. А чи всі українські родини матимуть повноцінне свято?! Дехто вже ніколи більше не зможе сісти за різдвяний стіл, бо віддав життя за нас з вами, за те, аби ми жили у вільній державі…
Закликаю кожного допомогти армії!
ОЛЕГ ЗАХАРКІВ, керівник Бережанської Самооборони

 

Переглядів: 542 | Додав: Самооборона
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]