[Мій сайт ]
Головна » 2014 » Вересень » 5 » "ЗАТИШШЯ НА ВІЙНІ БУВАЄ РІДКО"
23:40
"ЗАТИШШЯ НА ВІЙНІ БУВАЄ РІДКО"

Із кожним днем усе більше бережанців поповнює ряди бійців Української армії, жертвуючи здоров’ям і життям задля звільнення нашої держави від ворогів-агресорів. Серед патріотів – і доброволець Назар під псевдо Тополя (прізвища не розголошує).
Уродженець нашого краю, він – колишній учень гімназії, активіст молодіжних патріотичних організацій, учасник Євромайдану, член ГФ “Бережанська Самооборона”.

Нещодавно побував у відпустці. Він – медик. Пішов добровольцем у медичну групу одного зі штурмових батальйонів. Перед відправленням у зону АТО, як розповів Назар, наших хлопців навчали англійські професіонали-медики. Українські лікарі вміють оперативно надавати допомогу пораненим, робити операції в польових умовах. Та медикам на війні доводиться брати участь і у бойових діях. Тому напередодні пройшли відповідний вишкіл, навчилися влучно стріляти, орієнтуватися на незнайомій місцевості, пізнали деякі військові хитрощі, аби перемогти підступного ворога.
Зі своїм батальйоном На¬зар воює в різних "га¬рячих точках" на Донбасі. Мусять бути мобільними, витривалими, бо мають справу з добре озброєними терористами, сепаратистськими групами, путінськими найманцями, чеченцями-кадировцями.
– Рівень патріотичної свідомості багатьох людей на сході України не дуже високий. Тож доводиться там займатися ще й виховною роботою серед населення, роз’яснювати їм військово-політичну ситуацію, щоб вони зрозуміли, хто їх справжній друг та оборонець, – розповів вояк Назар. – Революція Гідності дала поштовх для прогресу в Україні. Однак схід ще повністю не прокинувся, ще багато роботи для підняття українського національного духу. Та поки нам треба виграти, перемогти агресора. Оскільки війна йде за зміни у країні, ми приречені перемогти. Затишшя на війні буває рідко. Майже щодня є поранені. І, на жаль, – убиті. Недавно
я втратив друга. Думав, що вже став грубішим, "сталевим", але серце розривається, туга не проходить. Від цього збільшуються войовничість, бажання помститися ворогам, що зазіхнули на Українську землю й нищать, нівечать усе на своєму шляху. Упевнений: їм то просто так із рук не зійде, ворог буде покараний, а Україна встане з руїни, загоїть рани, буде розквітати й розбудовуватись.
Відпустка минає швидко. Насолодившись затишком рідного дому, підтримкою друзів, близьких та однодумців, Назар (Тополя) вирушає до свого батальйону – воювати за Україну, рятувати життя побратимів.
Повертайся додому живим і здоровим, дорогий друже, український Воїне! Хай Бог допоможе нам перемогти!

Тетяна БУДАР. Газета «Бережанське віче» 5 вересня 2014 р. №35.

 

Переглядів: 415 | Додав: Самооборона
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]